Вектор надії

gallery/screenshot_23

Міжнародний благодійний фонд

Міжнародний фонд "Вектор Надії" має своєю метою...

    Яких вражаючих здобутків у відповідальній місії «Схід і Захід – разом» можна досягти силою теплоти сердець найменших українців, у Радивилові власним прикладом демонстрували волонтери міжнародного благодійного фонду «ВЕКТОР НАДІЇ», який лише недавно зробив свої перші кроки.

 

    Він був створений цьогоріч у лютому з числа активних мешканців м. Львова, м. Луцька та ініціативних громадян сусідньої Польщі. Варто підкреслити, що наймолодшим представникам з цієї команди добровольців лише по 10-12 років. Однак це мало вплинуло на їх рішення впритул наблизитися до лінії українсько-російського протистояння на Донбасі, щоб побачити на власні очі, яке воно – дитинство, обпалене війною…

 

    Різних за характерами і життєвими вподобаннями людей об’єднала спільна мета - допомагати співвітчизникам, які опинилися у складних життєвих обставинах внаслідок проведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей на Сході України. З перших днів роботи «Вектор надії» опікується найбільш незахищеними верствами населення: дітьми та людьми похилого віку. Щоб досягти максимального ефекту, ініціативна група фонду перебуває у щільному графіку робочих зустрічей, бесід, спілкування з громадами міст і сіл західного регіону. Волонтери не втомлюються доносити у своїх виступах дуже важливий меседж: дитинство під покровом війни минає не так безтурботно, як на мирній території.

 

 

Коли містки до миру будують                          діти!..
gallery/60280190_335573093823110_3313659687970275328_n

    Школярам прифронтової місцевості нині бракує найнеобхіднішого. Навіть один подарований спортивний м’яч у котромусь із навчальних закладів біля лінії зіткнення перетворюється на мить загальношкільної радості і привносить святковості у звичайний будень сірої зони. Діти там втомлені війною через регулярні обстріли бойовиків, поля заміновані. Взявши курс на передові позиції фронту, волонтери фонду «Вектор надії» намагаються пронести промінь позитивних емоцій та відчуття єдності з місцевими жителями східних територій, більшість яких також люблять Україну та поєднують своє майбутнє з її суверенними кордонами.

 

    Аби привернути увагу громадськості та розширити кільце благодійників Фонду, минулого тижня львівські волонтери мали зустріч із старшокласниками та педагогами Радивилівського району. Спілкування проходило у залі колишнього міського кінотеатру. Ініціювала важливий діалог представників фонду «Вектор надії» з місцевим учнівством наша землячка, проректор і академік МАЛіЖ, поетеса, член Національної спілки журналістів України А.Д.Оборіна. Про величезну роботу, підвладну лише згуртованій команді, чисельній аудиторії розповіли мужні і сміливі діти, які, попри свій юний вік, уже несуть відповідальність за спільну ідею – возз’єднати регіони країни через тепло дитячих сердець.

 

    Модераторами зустрічі виступили Артем Шевчук (11 років), навчається в ліцеї бізнесу і права, Діана Шевчук (12 років), навчається в Класичній гімназії при університеті ім. І.Франка, Максим Доманицький (12 років), навчається в ліцеї № 28 Львівської міської ради. У складі волонтерського десанту наше місто відвідав також почесний гість - проректор МАЛіЖ, голова правління міжнародного центру впровадження програм ЮНЕСКО М.П.Кот.

gallery/60230053_2073414636100198_6364872062128881664_n
gallery/60230053_2073414636100198_6364872062128881664_n
gallery/60230053_2073414636100198_6364872062128881664_n

    Як саме через дружні стосунки дітей, через теплоту їх сердець можна ще тісніше з’єднати Україну, радивилівські школярі дізналися безпосередньо від наймолодших представників благодійної команди «Вектор надії». Фотохроніка із попередніх волонтерських поїздок на Схід України, продемонстрована через мультимедійний проектор, лише підсилювала емоційні розповіді львівських дітей, фокусувала увагу глядачів на небезпечних маневрах та екстремальних ситуаціях, що неабияк випробовували на міцність їх рішення з дитячих літ стати волонтерами.

 

    З ініціативи фонду учням прифронтової зони було доставлено іграшки, солодощі, розвивальні ігри та книги, подаровано спортивні м’ячі. Дорогою на Маріуполь Донецької області екіпаж «Вектора надії» зупинявся для благодійництва у Артемівську, Мар’їнці, Талаківці, селах Пищевику і Павлополі. За цей період юним львівським волонтерам не лише вдалось організувати спільні заняття із школярами Луганщини, Донеччини, провести дружні футбольні зустрічі, цікаво поспілкуватись, а й зрозуміти дещо важливе для себе: проукраїнський настрій на територіях, які опинилися всього за крок від «руского міра», все ж таки домінує. В містах, які щосекунди можуть потрапити під ворожі обстріли, без перебільшення, модно розмовляти українською. Тут з особливою любов’ю ставлять до української атрибутики. Дівчатка, наприклад, без усіляких причин приходять на уроки у вишиванках та стилізованих віночках. Діти досить добре спілкуються українською мовою і вірять, що будуть жити в єдиній і цілісній мирній країні.

 

    

 

    Зустріч з представниками благодійного фонду «Вектор надії» залишила глибоке враження у серцях радивилівських учнів – місцевих підлітків зацікавила ініціатива підтримувати своїх ровесників, які вже знають, яке жорстоке обличчя у війни.

 

    «Вектор надії» висловив цілковиту готовність об’єднати співпрацю з громадою Радивилівщини: спільними зусиллями, наголосили волонтери, можна куди більш ефективно задовольнити прохання дітей, які проживають впритул до зони військового конфлікту. Чи не найголовнішу мрію їхнього дитинства сьогодні забезпечують українські військові, адже своїми плечима стримують агресію ворога, забезпечуючи спокійний сон української малечі. А ось яскравих барв у їхнє дитинство можемо привнести ми з вами. Для цього не так уже багато й треба – іграшки, спортивний інвентар, книги, бажання підтримувати дружні стосунки з школярами східних областей у соцмережах.